Організація інклюзивного навчання у закладах освіти

Хоча більшість країн виступає за рівні права та рівні можливості, але проблема рівного доступу до освіти та інформації залишається невирішеною. Саме тому і виникає потреба в розвитку освіти і її трансформації в нову форму. Країни Європи одні з перших вводили інклюзивне навчання в школи. Україна, в свою чергу, лише опановує та апробовує інклюзію в закладах освіти. В той час, коли ми зосереджуємо увагу на особливостях дитини, за кордоном реально оцінюють її можливості. Деякий позитивний досвід з упровадженням інклюзивної освіти в нашій країні все ж є, хоча роботи ще достатньо. Дуже часто, проблеми виникають саме в місцевих органах управління освітою та органах місцевого самоврядування, особливо в ОТГ.

Інклюзія – це доступність освіти для всіх, коли всім зручно незалежно від наявності особливих освітніх потреб. Переосмислення суспільством ставлення до дітей з особливими освітніми потребами, зокрема й до дітей з інвалідністю, визнання їхніх прав на здобуття освіти, окреслення пріоритетних цілей, завдань, підходів зумовлює необхідність визначення оптимальної організації освітнього процесу де наявні спеціальні умови для дітей з особливими освітніми потребами.

Є проблема розуміння концепції інклюзивної освіти (досі переважає медична модель сприйняття інвалідності), і, як результат цього, труднощі у визначенні можливих механізмів її впровадження. Значним досягненням та суттєвим кроком уперед можна вважати створення системи інклюзивноресурсних центрів і центрів підтримки інклюзивної освіти на заміну застарілій моделі психолого-медико-педагогічних консультацій.

Порушення психофізичного розвитку класифікують по-різному. Все залежить від того, який критерій береться за основу. У спеціальній освіті найбільш поширеною є класифікація за видом порушень, урахування якого визначає зміст і методи роботи з дитиною. Виділяють такі категорії порушень психофізичного розвитку:

• Виразні порушення слуху (глухота, зниження слуху).

• Виразні порушення зору (сліпота, зниження зору).

• Тяжкі порушення мовлення.

• Інтелектуальні порушення (ІП).

• Затримка психічного розвитку (ЗПР).

• Порушення опорного-рухового апарату (ПОРА).

• Порушення емоційно-вольової сфери.

• Складні порушення розвитку.

За результатами проведеної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, фахівці інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) роблять висновки про її освітні потреби.

Однозначно, успіхом є те, що ми почали активно впроваджувати інклюзивну освіту. Визнання потреб та їх забезпечення для людей з особливими освітніми потребами є першочерговим завданням суспільства. Україна розпочала свій шлях в цьому напрямку в період останнього десятиліття. Зміни відбувалися у період з 2010 до 2020 року поступово. Активні нововведення спостерігаємо в останні три роки.

Міністерством освіти і науки України розроблено методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами. Згідно з статтею 53 Закону України «Про освіту» батьки можуть самостійно обирати заклади освіти, навчальну програму чи спосіб отримання освіти здобувачем. Однозначно, це крок вперед. Адже, батьки отримали право вибору. Діти з особливими освітніми потребами мають право відвідувати заклад освіти у їх населеному пункті та без відриву від родини. Стаття 20 Закону України «Про Освіту» стверджує про те, що керівник зобов’язаний створити інклюзивний клас чи групу у закладі освіти, після звернення до них особи з особливими освітніми потребами. Освітню програму та освітнє середовище адаптовують відповідно до потреб учнів.

Організація освітньої діяльності в закладі освіти потребує від педагогів ґрунтовної підготовки до уроку, використання сучасних методик та технологій навчання. У 2010 році Класифікатор професій доповнено посадою асистента вчителя. Обіймати таку посада може особа , яка має педагогічну освіту. Окрім освіти, асистент вчителя повинен пройти курси підвищення класифікації для роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища. Згідно з нормативноправовими документами у процесі освітньої діяльності асистент вчителя виконує організаційну, навально-розвиткову, діагностичну, прогностичну та консультативну функції. В першу чергу він працює синхронно з педагогом на уроці, щоб той міг приділити належну увагу дітям з особливими потребами. Адже, асистент вчителя працює не лише з конкретною дитиною, а з усім класом. Тим більше, в одному класі може бути і кілька учнів з особливими потребами. Можливі випадки коли дитина під час певного уроку не потребує жодної допомоги. Тоді обов’язковість присутності асистента вчителя в цей момент визначається керівником закладу.

Інклюзивна освіта має ряд переваг. Важливим є те, що така освіта дозволяє розвивати сильні сторони особистості дитини, а не зосереджувати увагу на її порушеннях психофізичного розвитку. Саме спілкування та спільна навчальна діяльність учнів на заняттях забезпечують процес соціалізації дитини з особливими потребами. Інклюзія впливає позитивно й на дітей з типовим розвитком. В них формується вміння цінувати власне здоров’я. Розвиваються також і наступні якості: толерантність, доброзичливість, співчуття, далекоглядність та повага.

Для навчально-виховного процесу з дітьми з особливими освітніми потребами використання сучасних інтернет-сервісів є незамінним. Сервіси дають змогу систематизувати матеріал, наздогнати пропущене під час лікування або реабілітації, зацікавити та урізноманітнити процес навчання. Тому, пропоную розглянути можливості інтернет сервісів у навчанні як звичайних дітей так і дітей з особливими освітніми потребами.